Багато українських заробітчан, що їздять на роботу до сусідньої Польщі, мають наміри змінити країну для заробітків. Практично половина заробітчан не збирається надалі працювати в Польщі. Багато наших співвітчизників стали розглядати, як варіант, Німеччину. В цю країну не проти вирушити на роботу 30% опитах українців. До того, ж Німеччина робить різні можливі кроки на зустріч працівникам з тих країн, що не входять до складу Європейського Союзу, зокрема, українцям. Відтак, вже з 2020 року в дію повинна вступити програма, що передбачатиме спрощення працевлаштування для громадян цих держав. Звичайно, українські заробітчани в курсі майбутніх нововведень і вже будують плани щодо працевлаштування у Німеччині. З одного боку, ця країна обіцяє гідну заробітну платню та хороші умови працевлаштування, проте, з іншого, встановлює чіткі критерії та вимоги стосовно найманих працівників і очікує великої самовіддачі, наполегливості та інтенсивної праці від них. Великою перевагою та одним із критеріїв є знання німецької мови на рівні В1, у деяких випадках необхідною є професійно-технічна освіта. Проте далеко не всі заробітчани володіють цією іноземною мовою, 70% опитаних заявили, що зовсім не знають німецької, погано володіють мовою – 21% респондентів, і лише 5,5% можуть похвалитися знаннями німецької на середньому рівні. За даними, що були отримані в результаті дослідження, лише 2,6% заробітчан, котрі працюють в Польщі, відповідають тим вимогам, що висуває уряд Німеччини, стосовно працевлаштування. Також, потрібно мати на увазі, що якщо ви прибули на півроку до Німеччини, заздалегідь не подбавши про роботу, і  хочете зайнятися пошуком вакансії по прибутті в країну, то, протягом цього часу, ви не можете претендувати на жодні соціальні виплати. Спрощення міграційного законодавства для громадян країн, які не є членами Європейського Союзу, звичайно ж, позитивно вплине на приплив робочої сили до країни, зокрема і жителів України. Проте інші країни, де також працюють заробітчани, всіляко намагаються заохочувати та запрошувати на роботу іноземних працівників. Наприклад друге місце посіла Чехія, зайняти робочі місця тут мають намір 13% працюючих в Польщі українців. Також набувають все більшої популярності серед українських заробітчан країни Північної Європи (Швеція, Нідерланди, Норвегія), які зараз є досить популярними, в плані заробітків, у поляків. Українці, перебуваючи тривалий час на роботі у Польщі,  спостерігають  тенденцію поляків, що, виїжджають на заробітки до вищезазначених країн і наслідують їхній приклад. Причини, через які наші співвітчизники готові змінити місце праці досить прості та цілком зрозумілі: Польща, порівняно із іншими країнами, пропонує недостатньо високі заробітні платні та не завжди хороші умови працевлаштування і проживання. Відтак, частина опитаних готова не затягувати процес і вже цього року збирається змінити країну для заробітків, ще частина планує зробити це в найближчому майбутньому (в 2020-2021 році). Невеликий відсоток (6,5%) респондентів охоче проміняють робоче місце в Польщі на заробітки в США, трохи менше тих, хто збирається до Великобританії – 5,5% українців, що працюють в Польщі. Зважаючи на теперішню політичну ситуацію, квота тих, хто готовий їхати в Росію становить лише 1,9%. Більша половина опитаних- 75% респондентів готові повернутися назад в Україну і зайняти робоче місце на рідній землі при умові, що зростуть зарплатні. 51% заробітчан заявили, що мають намір повернутися, якщо стабілізується та внормується політична та економічна ситуація в державі. Корупцію, як головну перешкоду для успішного працевлаштування та робочого процесу відзначили 41% громадян, що працюють в Польщі. !0% українців зовсім не планують повертатися на рідну землю, а воліють залишитися жити у сусідній країні. Вищезазначені дані були отримані з дослідження  “Працівник з України – між Польщею і Німеччиною”, що було проведено в період з 17 квітня –по 31 травня 2019 року компанією EWL S.A., Фондом підтримки мігрантів на ринку праці EWL та Центром східноєвропейських студій Варшавського університету. Дослідження проходило у формі анкетування, шляхом якого було опитано 855 громадян України, що перебувають на заробітках у Польщі.